10 травня 2024 року у Миколаєві відбулося відкрите обговорення на тему “Як посилити стійкість Миколаєва: від стратегії до плану дій”. Захід був організований Національною платформою стійкості та згуртованості, експерти якої також надавали рекомендації при підготовці Стратегії розвитку територіальної громади Миколаєва до 2027 року.
Як зазначила Тетяна Шуліченко, директорка Департаменту економічного розвитку виконавчого комітету Миколаївської міської ради, до створення стратегії на всіх етапах долучалася громадськість: проводилися опитування думки містян, у рамках робочої групи можна було додавати пропозиції.
Стратегія розвитку територіальної громади Миколаєва до 2027 року на https://mkrada.gov.ua/content/strategichne-planuvannya.html
Головним завданням було визначити, як мешканці бачать подальший розвиток свого міста. Конкретні кроки відповідають чотирьом головним цілям – безпечна громада, стійка громада, комфортна громада, широке партнерство задля відбудови і посилення єдності.
За словами співзасновниці Національної платформи стійкості та згуртованості Юлії Тищенко, сьогодні у таких містах, як Миколаїв, питання стійкості і згуртованості зав’язані на безпеці, але водночас не слід забувати про довіру, адже саме вона є підґрунтям для сталого розвитку.
Володимир Лупацій, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості, наголосив, що унікальна формула української стійкості вже стала своєрідним брендом України у світі. Вона, якщо узагальнити, складається з п’яти компонентів.
Це здатність до самооборони, самоорганізація, якій значним чином сприяла реформа децентралізації, соціальна згуртованість по горизонталі й вертикалі, а також спільна система цінностей – наявність військових загроз змусила забути про певні відмінності, які поділяли українців, зокрема, по політичних таборах.
Проте, на думку експерта, залученість та готовність до спільнодії необхідно підтримувати. Соціальні інновації, які з потенційних перетворилися на реальні саме під час повномасштабної агресії проти України, мають залишитися й масштабуватися як сталі здобутки. А для цього потрібно розуміти, що стійкість – це у перспективі система інститутів. У тому числі – постійна оцінка ризиків та вразливостей, а також перевірка готовності на них реагувати.
Розробники стратегії наголошували, що вона мала врахувати ті помилки, які були зроблені до 2022 року. Наразі це, зокрема, конкретні роки із реконструкції укриттів, розмінування, психологічної підтримки дітей та підлітків, спрощення доступу ветеранів до адміністративних послуг тощо. Також важливим елементом стійкості є сприяння міжсекторальній співпраці.
Окремим, але дуже важливим питанням залишається заохочення співгромадян повернутися з-за кордону. З тими, хто поїхав, намагаються підтримувати зв’язок, бо залучення до життя міста є суттєвим стимулом для того, щоб українці не втратили відчуття приналежності до спільноти.
Учасники обговорення переконані, що основою соціальної згуртованості є довіра, але також потрібно враховувати ризики її втратити. Як зауважила Юлія Тищенко, зараз відчинене вікно для суспільних трансформацій, але ми маємо розуміти, що дуже багато залежить від нашої ініціативи й здатності перетворювати загрози на можливості.
Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 90 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Цей захід буде організований в рамках проєкту “Забезпечення стійкості України в умовах зростання ризиків та наслідків війни”, який реалізовується за фінансової підтримки Європейського Союзу.
