МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«ФОНД РОЗВИТКУ МІСТА МИКОЛАЄВА
ПРОЕКТ «ВПРОВАДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ ЖКГ У М. МИКОЛАЄВІ»
ЗА ФІНАСОВІЙ ПІДТРИМЦІ МФ «ВІДРОДЖЕННЯ»
АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА
ЩОДО ПОЗИЦІЙ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН
«ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ
ВПРОВАДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ПОЛІТИКИ РЕФОРМУВАНЯ ТА РОЗВИТКУ ЖКГ У М. МИКОЛАЄВІ»
Миколаїв 2011
ЗМІСТ
- ОПИС ПРОБЛЕМИ/НОВИХ
МОЖЛИВОСТЕЙ. ВИЗНАЧЕННЯ
МЕТИ ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ
ІЗ ЗАЦІКАВЛЕНИМИ СТОРОНАМИ.,………………………………………………….3
- ПОЗИЦІЇ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН,……………………………………………………6
ЩО ВИЯВЛЕНО ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ:
2.1. СПІЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ «ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ ЖКГ У М. МИКОЛАЄВІ ( січень-травень 2012 р) ФОНДУ, ДЕПАРТАМЕНТУ ЖКГ МКОЛАЇВСЬКОГО ИІСЬКВИКОНКОМУ ТА ПОСТІЙНОЇ ДЕПУ;ТАТСЬКОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ ЖКГ ТА БЛАГОУСТРОЮ МІСТА ………7
2.2. ВЗАЄМОДІЇ ФОНДУ ТА ДЕПАРТАМЕНТА ЖКГ ПРИ ВИКОНАННІ ВИСНОВКІВ ТА РЕКОМЕ:ДАЦІЙДОСЛІДЖЕНЯ. (червень – вересень 2012)……9
2.3. ДИСКУСІЇ З ОДНОГО БОКУ ФОНДУ І «ЕКСПЕРТНО_ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, З ІНШОЇ МИКОЛАЇВСЬКОГО МІСЬКВИКОНКОМУ У ОСОБАХ ЗАСТУПНИКІВ МІСЬКОГО ГОЛОВИ…………………………………………………………………11
- ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………….13
- ОПИС ПРОБЛЕМИ/НОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
Яка проблема потребує вирішення?
В сьогоднішніх умовах, що потребують поглиблення демократичних ініціатив з метою створення впливових дієвих противаг тенденціям централізації влади в державі та пов’язаних з цим ризиків зменшення ступеню відкритості дій владної вертикалі, основна глобальна проблематика полягає в модернізації механізмів реального громадського контролю політики місцевих органів влади в управлінні галузями місцевої інфраструктури.
Зокрема, проектною проблемою є відсутність на місцевому рівні механізму громадського контролю та показників (індикаторів) результативності політики розвитку житлово-комунального господарства у м. Миколаєві. Формалістичний вираз проблеми полягає у тому, що в м. Миколаєві відсутній необхідний набір показників ефективності виконання «Програми реформування та розвитку та ЖКГ до 2014 року» та законодавчий на місцевому рівні механізм громадського моніторингу та оцінки ефективності даної цільової програми у галузі житлово-комунального господарства.
Виходячи з викладеного, об’єктом проектного впливу є механізм громадського контролю політики розвитку житлово-комунального господарства у м. Миколаєві, побудований на основі моніторингу системи показників результативності.
Об’єктом аналізу політики є «Програма реформування та розвитку та ЖКГ до 2014 року».
Докладніше опис проблеми/нових можливостей у
— Прес-релізі на http://frgn.mk.ua/wp-content/uploads/2011/02/Presrelis_110211.doc
— Відповідному розділі аналітичного документу «Ефективність політики розвитку ЖКГ у м. Миколаєві»
http://frgn.mk.ua/wp-content/uploads/2011/05/Gren_book_260511.pdf
Альтернативні варіанти вирішення проблематики.
№ з/п |
Варіанти |
Труднощі | Ризики | Ресурси | Затрати | Наслідки |
Результуючий бал |
1. | Збереження статусу – кво
(Управління політикою розвитку через Програму , що не включає в себе системи показників результативності) |
Обмеженість в застосуванні механізму громадського контролю
(1*) |
Соціальна напруга та недовіра, що завжди виникає при недостатній прозорості дій влади.
Нецільове використання бюджетних коштів. (3) |
(5) |
Базові
(5) |
Неефективне виконання програми, що призводить до неефективності політики місцевих органів влади в галузі житлово-комунального господарства
(1) |
15 |
2. | Відмова від програмування діяльності розвитку житлово-комунального господарства та звести управління до постатейного методу, а здійснення контролю показників провадити через балансові комісії | Досить об’ємна система управління, яка потребує запровадження багатьох нових реєстрів обліку та звітності.
Проблематика в організації балансових комісій, що полягає в великому обсязі різноманітних адміністративних погоджень .
(2) |
Перевитрати бюджетних коштів в процесі асигнувань за статтями витрат.
Суб’єктивізм у прийнятті управлінських рішень стосовно політики в галузі житлово-комунального господарства.
(1) |
Часовий – підготовка облікових та звітних реєстрів, організація роботи балансових комісій.
(2) |
Значний обсяг додаткового управлінського часу висококваліфікованих працівників місцевих органів влади.
(3) |
Значне збільшення терміну прийняття управлінських рішень стосовно політики в галузі ЖКГ, що знижує рівень оперативності реагування на потреби галузі та в кінцевому сенсі – до консерватизму політики місцевих органів влади по відношенню до інтересів територіальної громади.
(2) |
10 |
3. | Внесення змін до загальноміської стратегії (стратегічного Плану, Програми) та визначення системи показників через показники стратегічного розвитку | Значна за часом та обсягом робіт процедура внесення змін до стратегічних планових документів.
Значний обсяг погоджень та перепони через нерозуміння необхідності таких змін з боку структурних підрозділів, задіяних в формуванні цих документів. Необхідність проведення досить значної за часом та ресурсом процедури громадського обговорення змін до місцевих стратегій.
(4) |
Зміна органів влади та окремих персоналій на посадах, в зв’язку з нинішньою адміністративною реформою.
(2) |
Часовий – проведення процедури громадських обговорень змін до стратегій,
Фаховий – залучення фахівців різних структурних підрозділів до змін у стратегіях(одна зміна в стратегії неминуче призводить до комплексу інших змін) Адміністративний – підготовка до розгляду місцевою радою значного пакету документів щодо внесення змін до стратегічних планових документів. Бюджетний – на організацію та проведення процедур громадських та представницьких погоджень (1) |
Значний обсяг додаткового управлінського часу висококваліфікованих працівників місцевих органів влади.
Значні додаткові затрати обмеженого бюджетного ресурсу на проведення процедур громадських та представницьких погоджень, що не заплановані у кошторисах місцевих органів влади на 2011 рік.
(2) |
Зважаючи на труднощі, ризики, ресурси та затрати внесення змін до стратегій висока доля вірогідності того, що внесення змін до стратегій не відбудеться.
Стратегія не носить характеру регулятивного документу (це документ декларативного характеру), таким чином, її повне виконання не лежить у площині дії Закону України «Про регулятивну політику в Україні», що може призвести до неврахування внесених показників у наступних документах місцевих органів влади, прийнятих до регулятивного виконання. Згідно Бюджетного кодексу України витрати бюджетів усіх рівнів понад рівень кошторисних призначень на плановий рік є бюджетним правопорушенням та веде до настання юридичної відповідальності
(3) |
12 |
4. | Скасування дії нинішньої Програми, що не відповідає вимогам громадського контролю ефективності політики розвитку ЖКГ та формування нової програми, до складу якої входять необхідні показники | Ускладнення процедури адміністративних погоджень: скасування старої програми та прийняття нової.
Скасування діючого регуляторного акту через його часткову недосконалість не передбачено регуляторними процедурами. Розробка нової програми потребує повного оновлення мети, завдань, напрямків за програмою, що унеможливлює на якийсь час реалізацію послідовної політики в галузі житлово-комунальне господарство м. Миколаєва (3) |
Зміна нормативно-правової бази в галузі «Житлово-комунальне господарство», реформування галузі на загальнодержавному рівні
(5) |
Збільшення в порівнянні з базовим обсяг залучених запасів та наявних ресурсів.
(3) |
Подвоєний обсяг додаткового управлінського часу висококваліфікованих працівників місцевих органів влади
(1) |
Висока вірогідність скасування старої програми та неприйняття нової за браком часу, організаційних перепон і т.ін. , що призведе до повної не прогнозованості політики місцевих органів влади в галузі ЖКГ
(4) |
16 |
5. | Внесення відповідних змін в частині формування показників результативності до діючої «Програми реформування та розвитку ЖКГ у м. Миколаєві» | Формування системи результативних показників потребує відповідного рівня підготовки фахівців, наразі фахівці мають слабку підготовку з цих питань.
(5) |
Значне скорочення кількісного та якісного складу фахівців галузі «житлово-комунальне господарство, що відбувається в зв’язку з нинішньою адміністративною реформою.
(4) |
Фаховий – залучення фахівців галузі «житлово-комунальне господарство» до змін у Програмі.
Часовий — термін формування та узгодження показників; термін підготовки відповідних змін до діючого регулятивного документу
(4) |
Порівняно незначний обсяг додаткового часу працівників місцевих органів влади загальної компетенції та фахівців галузі «житлово-комунальне господарство».
(4) |
Висока вірогідність прийняття змін до програми в частині доповнення її складу системою результативних показників.
Обґрунтованість у прийнятті управлінських рішень стосовно політики в галузі ЖКГ з використанням процедур демократичних погоджень. Побудова механізму громадського контролю політики місцевих органів влади в галузі ЖКГ через громадський моніторинг показників результативності за програмою. (5) |
22 |
*бал оцінки варіантного критерію чинників вибору (за шкалою від 1 до 5: найнижчий – 1, найвищий – 5)
Таким чином альтернативні варіанти за сукупністю балів отримали такі узагальнюючі оцінки (по низхідній):
- Внесення відповідних змін в частині формування показників результативності до діючої «Програми реформування та розвитку ЖКГ у м. Миколаєві» — 22 бали
- Скасування дії нинішньої Програми, що не відповідає вимогам громадського контролю ефективності політики розвитку ЖКГ та формування нової програми, до складу якої входять необхідні показники – 16 балів
- Збереження статусу – кво (Управління політикою розвитку через Програму , що не включає в себе системи показників результативності) – 15 балів
- Внесення змін до загальноміської стратегії (стратегічного Плану, Програми) та визначення системи показників через показники стратегічного розвитку – 12 балів
- Відмова від програмування діяльності розвитку житлово-комунального господарства та звести управління до постатейного методу, а здійснення контролю показників провадити через балансові комісії – 10 балів,
З чого слідує, що найоптимальнішим варіантом є внесення відповідних змін в частині формування показників результативності до діючої «Програми реформування та розвитку ЖКГ у м. Миколаєві на 2010-2014 роки».
2.ПОЗИЦІЇ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ЩО ВИЯВЛЕНО ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ:
2.1 СПІЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ «ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ ЖКГ У М. МИКОЛАЄВІ ( січень-травень 2012 р) ФОНДУ, ДЕПАРТАМЕНТУ ЖКГ МКОЛАЇВСЬКОГО ИІСЬКВИКОНКОМУ ТА ПОСТІЙНОЇ ДЕПУТАТСЬКОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ ЖКГ ТА БЛАГОУСТРОЮ МІСТА .
2.1.1 ФОКУС-ГРУПИ 17-18 лютого 2011 р.
Вивчення об’єктивної думки представників депутатського корпусу, працівників міськвиконкому, представників надавачів та споживачів послуг ЖКГ щодо якості послуг водопостачання та водовідведення, теплопостачання та шляхів ії покращення.
В ході засідання учасники фокус-групи одностайно висловили думку, що якість надання житлово-комунальних послуг споживачам потребує вдосконалення.
Проблемою є відсутність на місцевому рівні механізму громадського контролю та показників (індикаторів) ефективності політики розвитку ЖКГ у м. Миколаєві. Зокрема, в «Програмі реформування та розвитку ЖКГ на період до 2014 року» відсутній необхідний набір показників ефективності виконання, не розроблено законодавчий механізм громадського моніторингу та оцінки ефективності цільової програми у сфері ЖКГ.
Поряд з цим, виявилось, що не тільки представники споживачів, голови ОСББ, але навіть самі фахівці галузі не можуть чітко визначити, які показники результативності їм необхідні для моніторингу ефективності виконання Програми.
Учасники заходу називали, наприклад, такі абстрактні показники, що не мають конкретних одиниць виміру, як «квітуче місто», «чисті вулиці», відсутність питань «чому не прибрано?». І, навіть: «А навіщо нам взагалі потрібні ці показники — працюємо собі, ну і працюємо».
Таким чином, навіть у фахівців існують помилки і непорозуміння.
Вирішенню цієї проблеми і присвячений проект Фонду розвитку міста Миколаєва (ФРГН) «Впровадження механізму громадського контролю ефективності політики розвитку ЖКГ м. Миколаєва», що реалізується за підтримки МФ «Відродження». Його мета полягає в тому, щоб розробити і внести зміни до місцевих нормативно-правові акти, що дозволяють удосконалити процедуру реалізації «Програми реформування і розвитку ЖКГ Миколаєва на 2010 — 2014 рр..» та інших міських програм. Для цього необхідно розробити індикатори ефективності політики розвитку ЖКГ та запровадити механізм громадського моніторингу в даній сфері.
З приводу порушених питань запрошені представники органів місцевого самоврядування пояснили, що прийнята три роки тому Програма реформування ЖКГ профінансована лише на 23%, і саме це, а не відсутність індикаторів роботи Департаменту є, на їх думку причиною незадовільної роботи з надання послуг населенню.
Представники громадськості, навпаки вважають, що відсутність показників діяльності підприємств та організацій ЖКГ призводить до зниження якості надання послуг та необґрунтованого підвищення тарифів.
Надавачі послуг, у свою чергу, зазначають, що відсутність чітко визначених показників діяльності знижує відповідальність житлово-експлуатаційних контор за стан інженерних мереж, що у подальшому призводить до чисельних скарг громадян на опалення.
Крім цього, з’ясовано, що надавачі послуг інколи припускаються помилки, підміняючи соціально значущі показники технічними. Так, наприклад, на питання щодо критеріїв оцінки ефективності реалізації місцевої політики в сфері ЖКГ, представник підприємства-постачальника зазначив, що минулого року прийнята програма «Питна вода», якою регламентовані санітарні вимоги до питної води. При цьому, кількість показників збільшилась з 36 до 56. Також, останній запропонував взяти їх відома під час розробки індикаторів місцевої політики.
Експерти ФРММ запропонували розділити показники результативності на чотири групи: показники витрат, продукту, ефективності та якості.
Показник витрат (хто і за допомогою чого виконує послугу) — це індикатор, що відображає обсяг структурованих ресурсів, необхідних для виконання певної роботи, програми. Він повинен відповідати принципам необхідності і мінімальної достатності. Вимірюється такий індикатор в одиницях персоналу, штуках, тоннах, кубічних метрах, кілометрах і т.д. Наприклад, «протяжність ліній електромереж, що вводяться в експлуатацію», «інвентарна кількість точок освітлення», тощо.
Показник продукту (на кого чи на що спрямовані зусилля) — індикатор, що визначає обсяг робіт, кількість користувачів. Використовується для оцінки досягнення певної програмної мети, але при цьому, констатує сам факт надання послуг, не визначаючи їх якості. Вимірюється в людях, людино-добах, тощо. Наприклад, «загальна площа дороги, що вимагає очищення», «площа зеленої зони, що вимагає благоустрою».
Показник ефективності (у скільки обходиться одиниця продукту в грошовому вимірі) — індикатор, що визначає відношення виконаних робіт та послуг до їх вартості. Цей показник необхідний для визначення економічної ефективності роботи, її фінансового результату. Визначається в грн./кв.м, грн./ліжко-день і т.д. Наприклад, «середня вартість очищення квадратного метру дороги», «середня вартість обслуговування однієї точки освітлення».
Показник якості (що ми плануємо досягти в процесі виконання програми) — індикатор, що визначає успішність виконання намічених планів, що характеризує досягнуті результати, їх динаміку в часі. Може вимірюватися у відсотках зростання або зниження витоків, втрат у мережах. Наприклад, «збільшення кількості озеленених територій у відсотках і абсолютних показниках», «збільшення кількості громадян, які вважають, що зовнішнє освітлення вулиць за звітний період поліпшилося».
Слід зазначити, що аналогічні показники оцінки результативності відображені в українському законодавстві, в ряді регіональних і міських програм. Проте, до цього часу їх використання не носило системного характеру.
Вивчення об’єктивної думки представників депутатського корпусу, працівників міськвиконкому, представників надавачів та споживачів послуг ЖКГ щодо
ефективності реалізації міської політки реформування та розвитку
житлово-комунального господарства м. Миколаєва
Проблема функціонування житлово-комунального господарства міста є однією з найбільш болючих і нагальних для миколаївців. Традиційно звернення громадян, що стосуються проблем ЖКГ, є наймасовішими в статистикою органів місцевого самоврядування. В останні роки ця тенденція посилилася. Так лише за 10 місяців минулого року Департамент ЖКГ міста отримав близько 5,6 тис. скарг громадян, з них 3,5 тис. стосувалися утримання житлового фонду.
Для подолання проблем, що накопичилися в ЖКГ, в останнє десятиліття Миколаївська міськрада прийняла дві галузеві програми. Зокрема, у минулому році була прийнята «Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Миколаєва на 2010 — 2014 рр.». Документ містить у тому числі і положення про обслуговування житлофонду на конкурсній основі, ініціатором якого, наше місто стало ще в 2007 році. На думку його розробників, демонополізація та створення конкурентного середовища повинні позитивно позначитися на галузі.
Попередня галузева Програма реформування і розвитку ЖКГ, прийнята в 2004 році фактично не виконана, багато її заходів перейшли до нової Програми. Результат невиконання програм — загострення ситуації в ЖКГ, погіршення якості послуг, що надаються (сьогодні всього 10-15% городян задоволені якістю послуг), небажання мешканців платити за неякісні послуги, які, до того ж постійно дорожчають, зростання неплатежів.
Вважається, що однією з головних причин провалу галузевих програм є хронічне недофінансування, пов’язане з бюджетними труднощами.
В ході фокус-групи неодноразово висловлювалась думка, що жоден реальний інвестор не дасть гроші задарма. До того ж депутати міськради без особливого ентузіазму виділяють гроші на ЖКГ і відносяться до галузі, як до бездонної діжки: скільки грошей в неї не вкласти, позитивного результату врешті-решт не отримаєте. Результат — зниження інвестиційної привабливості і погіршення фінансової ситуації. Якщо в минулому році на галузь було виділено 3,2% міського бюджету, то в нинішньому (без урахування виплат за кредитом на ремонт шляхів) — приблизно 1,4%. При цьому, в інших містах України цей показник коливається в діапазоні 3-15%.
Одним з питань засідання фокус-групи було: чому ні міськрада, ні, тим більше, сторонні інвестори не поспішають вкладати кошти в ЖКГ? Перш за все, тому, що не бачать реальної віддачі. Одна з причин цього — відсутність конкретних критеріїв оцінки роботи галузі. Як правило, ці критерії формулюються, як «поліпшити», «поглибити» і т.д. Це, поряд з відсутністю чіткої стратегії розвитку, концентрації ресурсів, системності у виконанні й ефективного громадського контролю є причиною хронічного невиконання галузевих програм, причому зазначене, стосується не лише ЖКГ.
Неможливо домогтися ефективних дій влади, прийняття чітких управлінських рішень без наявності критеріїв оцінки роботи ЖКГ. Причому таких критеріїв, які були б зрозумілі не тільки житловикам і комунальникам, але і неспеціалістам — депутатам, фінансистам, а найголовніше — звичайним споживачам послуг.
До речі, в тій самій програмі розвитку ЖКГ передбачено кошти на щорічне дослідження рівня задоволеності мешканців якістю надаваних послуг, але на практиці повноцінні дослідження громадської думки не проводяться. Всередині депутатського корпусу розмова про необхідність поліпшення ситуації в галузі без використання конкретних індикаторів загрожує перевтілитись в примітивний політичний популізм.
У січні поточного року при міськраді була створена робоча група з реформування, розвитку і тарифної політики в житловому господарстві м. Миколаєва. До її складу в якості представників громадськості введені і експерти ФРММ. У рамках тісної співпраці з робочою групою Фонд має намір розробити і видати аналітичний документ «Ефективність політики розвитку ЖКГ в м. Миколаєві», де буде роз’яснено характер порушеної проблеми, проаналізовано шляхи її вирішення, визначено основні зацікавлені сторони, їх мотивація, прогноз можливих дій, врахований позитивний досвід інших міст. У цілому за результатами її роботи на розгляд міськради планується представити проект змін та доповнень до рішення міськради від 03.09.2010 «Про затвердження Програми реформування та розвитку ЖКГ м. Миколаєва до 2014р.».
Висновки
В ході засідання учасники фокус-групи дійшли висновку, що якість надання житлово-комунальних послуг споживачам потребує вдосконалення. Вирішити проблему можливо шляхом формування ефективного механізму громадського контролю та оцінки результативності роботи житлово-комунальної сфери. Для цього міська громадськість повинна усвідомити, що вона є і замовником, і найбільш зацікавленим контролером таких послуг. Тому необхідно домагатися дотримання конкурентності, публічності та прозорості у роботі ЖЕКів, вимагаючи від них відповідності між отриманими від населення засобами і результативністю послуг, наданих на ці кошти за принципом «більш якісні послуги за найбільш оптимальною ціною». Тільки тоді споживач перетвориться на повноцінного учасника ринку житлово-комунальних послуг, що визначає пріоритети для постачальників і виконавців послуг.
2.1.2. Дослідженння «Ефективність політики розвитку ЖКГ у м. Миколаєві»
http://frgn.mk.ua/wp-content/uploads/2011/05/Gren_book_260511.pdf
Аналітична стаття за підсумками дослідження на http://frgn.mk.ua/?p=871
З результатами дослідження сформовано спільні рекомендації експертів Фонду розвитку міста Миколаєва, Департаменту ЖКГ Миколаївського міськвиконкому та постійної депутатської комісії миколаївської міської ради
З урахуванням викладеного, вирішено:
- Врахував успішний досвід інших українських міст, спільно розробити систему показників витрат, продукту та ефективності цільових програм на прикладі «Програми реформування та розвитку ЖКГ» та механізм громадського моніторингу та оцінки за вказаними індикаторам у м. Миколаєві.
- Розробити та надати на розгляд міськвиконкому та міськради проекти змін:
2.1. До рішення міськвиконкому від 27.06.2008 № 1368 «Про затвердження Порядку розробки та виконання міських цільових програм», із зазначенням обов’язкового переліку результативних показників виконання програм, механізму громадського моніторингу та оцінки ефективності цільових та комплексних програм соціально-економічного розвитку міста Миколаєва.
2.2. До рішення міськради від 03.09.2010 «Про затвердження програми реформування та розвитку ЖКГ на період до 2014 року».
- За потреби опрацювати можливість застосування показників оцінки ефективності до інших міських програм, розроблених з використанням програмно-цільового методу.
2.1.3 Спільне з представниками міської влади ( Департаменту ЖКГ та робочої группи міської ради) напрацювання пакету результативних показників прграми розвитку та реформування ЖКГ у м. Миколаєві ( січень-травень 2011 р)
Характеризується конструктивним діалогом. За його результатами:
По- перше, голову правління ФРММ Михайла Золотухіна за пропозицією Департаменту ЖКГ та постійної депутатської комісії з питань ЖКГ та благоустрою міста включено відповідним рішенням міської ради до складу робочої групи з питань реформування ЖКГ (рішення миколаївської міської ради №4/10 від 10.03.11 р. «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 27.01.11 №3/18 «Про створення робочої групи з реформування, розвитку та тарифної політики у житловому господарстві міста Миколаєваи http://ngik.gorsovet.mk.ua/ru/showdoc/?doc=16758 ). Листи звернення та відповіді у додатку 1
По-друге, розпочалась спільна робота з фахівцями Департаменту ЖКГ над розробкою пакету результативних показників. Нажаль виявлено брак компетенції чиновників щодо цього питання. Лист відповідь департаменту у додатку 2 .
По-третє, аналітичний звіт дослідження Ефективність політики розвитку ЖКГ у м. Миколаєві» http://frgn.mk.ua/wp-content/uploads/2011/05/Gren_book_260511.pdf заслухано на засіданні робочої групи міської ради від 27.05.11 р. За його результатами отримали схвальні відгуки переважної більшості робочої групи. Копія відповіді та витягу протоколу у додатку 3. Але у подальшому конструктивних пропозицій щодо пакету результативних показників у сфері ЖКГ не надійшло
3.ВЗАЄМОДІЇ ФОНДУ ТА ДЕПАРТАМЕНТА ЖКГ ПРИ ВИКОНАННІ ВИСНОВКІВ ТА РЕКОМЕНДАЦІЙДОСЛІДЖЕНЯ. (червень – вересень 2012).
Враховуючи,
по-перше , декларацію позитивного ставлення ключових осіб міської влади – осіб що приймають рішення (міського голови Чайці В. Д. , заступника міського голови і директору Департаменту ЖКГ Гайдаржі, першого заступника міського головиЮ.Г. Андрієнко) до висновків дослідження щодо доцільності впровадження системи громадського моніторингу та оцінки міської політики розвитку та реформування ЖКГ та готовність влади до відповідних змін у місцевих НПА.
по-друге, брак відповідної компетенції чиновників
Змістом подальших спільних дій стало навчання чиновників та напрацювання пакету результативних показників. Тест листа міському голові від 9.06.11 у додатку 4
При сприянні Гайдаржі та міського голови проведено серія навчання з питань розробки результативних показників програм. Тренер-експерт ФРММ, канд.. ек. наук , доцент ОРІДУ НАДУ при Президентові України О. Голинська . Аналітична стаття за підсумками навчання від 21.06.11 р на http://frgn.mk.ua/?page_id=2184
Напрацьовано пакет результативних показників . Але , нажаль спільного документу (проект змін у рішення у міську раду До рішення міськради від 03.09.2010 «Про затвердження програми реформування та розвитку ЖКГ на період до 2014 року») не розроблено . Супротив фахівців департаменту ЖКГ розпочався з липня 2001 р. Він мав прояв у відмові наповненні змістом ( цифрами) пакету результативних показників. Про шо було повідомлено міського голову та його заступника Гайдаржі. Лист від 1.09.11 у додатку 5 .
Отримали офіційну відповідь заступника міського голови від 27.09.11 та директору Департаменту ЖКГ В.В. Гадайржі щодо передчасності розробки та впровадження результативних показників за системного недофінансування цільових програм у ЖКГ. Тест відповіді у додатку 5 та http://frgn.mk.ua/?page_id=2184
3.1. ДИСКУСІЇ З ОДНОГО БОКУ ФОНДУ І «ЕКСПЕРТНО_ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, З ІНШОЇ МИКОЛАЇВСЬКОГО МІСЬКВИКОНКОМУ У ОСОБАХ ЗАСТУПНИКІВ МІСЬКОГО ГОЛОВИ
Враховуючи негативну відповідь В.В Гайдпржі, ми звернулись за допомогою першому заступнику міському голові Ю.Г. Андрієнко, щодо необхідності впровадження системи результативних показників, спираючись на державну політику впровадженя програмно-цільовогу методу. Як варіант виходу запропонували проект рішення проекти змін до рішення міськвиконкому від 27.06.2008 № 1368 «Про затвердження Порядку розробки та виконання міських цільових програм», із зазначенням обов’язкового переліку результативних показників виконання програм, механізму громадського моніторингу та оцінки ефективності цільових та комплексних програм соціально-економічного розвитку міста Миколаєва.
Також відбулось засідання «Експертно-громадської ради виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 7.10.11 за участю 10 представників громадськості, ЗМІ та 3-х представників Управління Економіки Миколаївського міськвиконкому. Реліз на http://frgn.mk.ua/?page_id=2932
Тест презентації на засіданні робочої групи- . http://www.frgn.mk.ua/wp-content/uploads/2011/10/Prezent_target_progrsm_121011.ppt
Виявлено діаметральні позиції громади та влади. Зокрема:
З ОДНОГО БОКУ, підтримка громадськості висновків та рекомендацій дослідження у протоколі засідання на http://www.frgn.mk.ua/wp-content/uploads/2011/10/Vipiska_171011.doc
З ІШОГО БОКУ , негативне ставлення представників управління економіки миколаївського міськвиконкому. (передчасність впровадження системи результативних показників цільових програм у м. Миколаєві).
З цього питання ми також отримали офіційну відповідь заступника міського голови, директору департаменту фінансового забезпечення виконавчих органів Миколаївської міської ради В.І. Бондаренко. Резюме – негативне. Причина – впровадження ПЦМ та передбачено у місті лише у 2014 році та відсутня необхідне методичне забезпечення та відсутній пакет результативних показників у місцевих бюджетних програмах. Текст відповіді на http://frgn.mk.ua/?page_id=3293
За результатами відповідей представників Управління Фінансів та Управління економіки сформована аналітична записка аргументами змін та пропозицією щодо винесення проекту рішення на засідання міськвиконкому. Основними аргументами стало виконання вимог законодавства України щодо впровадження системи результативних показників цільових програм ( наказ міністерства економіки 367 ) та ПЦМ не з 2014 р а 2012 р. ( вимоги ст 20 Бюджетного кодексу України та ряд наказів мінфіну). Аргументи були донесені на особистої нараді голови правління ФРММ М. Золотухіна та першого заступника міського голови Ю.Г. Андрієнко від 13.10.11. Текст листа першому заступнику міському голові від 13.10.11 у додатку 6
Згадана аналітична записка передано листом від 13.10.11 передана першому заступнику міського голови та міському голові листом від 31.10.11р. Тест у додатку 8
Також аналогічні листи надіслано голові фракції партії регіонів України у міської раді, голові постійної депутатської комісії з питань ЖКГ та благоустрою міста В.О. Бурову. Тести листів у додатку 7.
На лист міському голові В.Д Чайці від 31.10.11.( у додатку 8) отримали негативну відповідь за підписом першого заступника Ю.Г. Андрієноко. Аргументацією передчасності впровадження пропозицій стало відсутність відповідної методичної бази при розробці системи результативних показників міських цільових програм Тексти відповіді у додатку 8 та на http://frgn.mk.ua/?page_id=3293
Нашою реакцією стало розробка нового проекту рішення міськвиконкому та пакету результативних показників міських цільових програм, спираючись на:
— ст. 20 Бюджетного кодексу України
— діючі накази міністерства фінансів та міністерства економіки
— лист міністерства фінансів щодо розпочаток впровадження ПЦМ у Миколаївської області ні в 2014 р а з 2012 р..
Тест аналітичної записки у додатку 9
Тести нового проекту рішення міськвиконкому та пакету результативних показників у додатку 9 та на http://frgn.mk.ua/?page_id=1565
Таким чином, сформовано нові аргументи щодо доцільності прийняття міськвиконкомом відповідних змін. Тест листа міському голові від 24.11.11 та аналітичної записки у додатку 9
Як результат , отримали позитивну відповідь першого заступника міського голови щодо доцільності впровадження висновків дослідження проекту та винесення проект рішення, що пропонується «Фондом розвитку міста Миколаєва на засідання міськвиконкому . Тест відповіді у додатку 9 та на http://frgn.mk.ua/?page_id=3293
3.ВИСНОВКИ
Викликом публічно — приватного партнерства при впровадженні реформи системи управління містом є саме компетенція громадського сектору щодо спроможності наступних технологічних процесів :
– Виявлення саме реальних позицій осіб що приймають рішення (ОПР) та мотивацій.
— Мотивування осіб що приймають рішення дати офіційну відповідь з оприлюдненням реальної їх позиції та мотивації.
— Формування та донесення контраргументів , що є вагомими для ОПР . А для цього потрібна компетенція у питання державного управління та місцевого самоврядування, вимог діючого законодавства України на рівні законів, кодексів, постанов КМУ, наказів профільних міністерств, місцевої нормативної бази.
— Мотивування ОПР дати офіційну позитивну відповідь.
Основою зближення позицій зацікавлених сторін є діалог, що ґрунтується на вагомих аргументах.